Дати прикурити (пити) – див.: Давати перцю.
Трохим. Як у вас на «Зорі» діла йдуть? Кіндрат. Не дуже, а у вас на «Глибокій»? Гаврило. Порядок. Ми сьогодні з Трошею дали усім пити, рубонули стільки, що аби вивезли за три зміни (Корнійчук, Драматичні твори, т. II, 1955, стор. 141 –142); – Та хіба ж то люди (ледарі), Докіє. То виродки, – заспокоювала Христя. – А в сім'ї, самі знаєте, не буває без виродка. Нічого. Скоро Заруба, як кажуть хлопці, їм дасть прикурить... (Кучер, Трудна любов, 1960, стор. 55– 56); (Запорожці) –Аз ким він (Аденауер) хоче воювати? – 3 твоїм онуком, рідний брате. – 3 отим, що гітлерівським гадам Дав прикурить під Сталінградом? (Іванович, Перебендя посміхається, 1960, стор. 85).
Повернутись до алфавітного покажчика "Фразеологічного словника"
Ласкаво просимо в "Світ слова"