Заднім умом (жити) у ролі прис, обст. – бути непередбачливим; пізно спохвачуватися.
Людмила після паузи раптом зітхнула: – І отак я все. життя – заднім умом живу. Ну чого я з дому поїхала?! І куди мене лиха година несе! (Головко, Твори, т. І, 1957, стор. 459); (Секретар) – В ...статті нічого, власне, про Храмчука не сказано. А це людина, яка не тільки зазналася... – Тепер ми грамотні, – пробурчав Заболотний. – Тепер ми розумні. Заднім умом (Журахович, Велика розмова, 1955, стор. 16).
Повернутись до алфавітного покажчика "Фразеологічного словника"
Ласкаво просимо в "Світ слова"