На час що, у ролі обет., прис.— вчасно, в пору.
Івоніка трохи припізнився з оранням. Не вспів покінчити всього на час. (Земля. О.Кобилянська).
Не відкладай же, ти тепер на часі.
І не катуйся, завжди так було. (Маруся Чурай. Лінка Костенко).
Але зараз писати про це не на часі, та й не зовсім актуально (Катастрофа. Володимир Дрозд)
Повернутись до алфавітного покажчика "Фразеологічного словника"
Ласкаво просимо в "Світ слова"