Бити поклони

Бити [низькі] поклони.

Шанобливо вклонятися, виражаючи почуття поваги.

То плакавши, то поклони бивши, розкраснілася Галочка (Кв.- Осн.); // Молитися. А я, брати запорожці, Возьму собі рясу Та піду поклони бити в Межигор до Спаса (Шевч.); Одні твердили, що не можна бути завжди добренькими, інколи і різкою полякати не гріх, тоді юне створіння і м'якшим, і покірнішим стає, частіше поклони б'є перед образом божим (Видно шляхи Полтавськії. Левін Б.); Найщиріше й найспокійніше молиться мати. Вона стоїть дещо збоку, .. б’є глибокі, до самої землі, поклони (У. Самчук).

перед ким, кому. Схилятися перед ким-, чим- небудь.

Між т. зв. в Галичині «москвофілами» і народовцями в принципах нема великої різниці: ті і другі б’ють поклони перед національними святощами, і для тих, і для других національність – альфа і омега всіх змагань (Драг.); [Ромодан:] Павлов – великий учений, і вчить він вірно. Але не можна, товаришу Овчаренко, з приводу кожної проблеми бити поклони великому Павлову, бо можна лоба розбити (Корн.); Щепкін молився, бив поклони так старанно, що мало не розбив лоба (Видно шляхи Полтавськії. Левін Б.);

Прийшли в каплицю перед Феба,

Еней поклони бити став,

Щоб із блакитного Феб неба

Йому всю ласку показав

(І.Котляревський, Енеїда);

...На другий день були ми у печерах.

Тяглись в рукава довгих галерій.

Поклони били. І чекали в чергах,

бо тут людей — що свічка, то і рій.

(Ліна Костенко. Маруся Чурай)

Пор.: бити лобом об землю.

Увага! Закріпи знання з тренувальними тестами