Брати на глузи (глум, сміх) кого — що, у ролі прис – глузувати, кепкувати, висміювати.
Ми вже й не брали їх на глум, бог з ними, що такі невдалі (Леся Українка, Твори, т. І, 1951, стор. 407); Куховар Гриша тільки цього й жде. Він радий запрягти Хому, засадити його чистити картоплю. Язикатий подоляк вічно бере на глум Гришині романи з вертихвістками (Гончар, Твори, т. III, 1959, стор. 202).
Повернутись до алфавітного покажчика "Фразеологічного словника"
Ласкаво просимо в "Світ слова"