З-під землі (дістати, здобути і т. п.) у ролі обст. – будь-де; скрізь, де завгодно, невідомо звідки, де.
А вже як товариш попросить об чім, то він (Кармель), здається, з-під землі дістане, а не одмовиться (Марко Вовчок, Твори, т. І, 1955, стор. 346); – Ніна закохана? В мене? – перепитував Сагайдак... – На жаль, в тебе, а не в мене, – відповів Максим. Він ще питається... А хто біля тебе упадав, мов коло якогось божка, коли ти заходив до бібліотеки? А хто для тебе всякий матеріал з-під землі здобував: книжки, газети, журнали? (Добровольський, Тече річка невеличка, 1961, стор. 9).
Повернутись до алфавітного покажчика "Фразеологічного словника"
Ласкаво просимо в "Світ слова"