Під гарячу руку в ролі обст. — спересердя, у гніві; зопалу, не думаючи.
Домашні знали добре всі норови Кирила Івановича, і коли наставали такі часи, то всі куди можна ховалися, щоб не стрітися з ним, не підбігти під гарячу руку (Панас Мирний, Твори, т. І, 1954, стор. 148); Ананій пив з переляку валер'янку й коньяк і мусив був під гарячу руку дати обіцянку лейтенантові відшкодувати доларами свій невдалий грим (Яновський, Твори, т. І, 1954, стор. 141); Про падіж Красуні (корови) Мамій дізнався того ж таки дня увечері від своїх хатніх. ...Колись під гарячу руку ця звістка, напевно, порадувала б Мамія, але тепер, коли пригасли пристрасті, йому стало жаль Тетяну (Добровольський, Тече річка невеличка, 1961, стор. 205—206).
Повернутись до алфавітного покажчика "Фразеологічного словника"
Ласкаво просимо в "Світ слова"