http://www.zoofirma.ru/

Ходити ходором

Ходити ходором в ролі прис.

1. запаморочува­тися.

Ходила ходором голова і в писаря (Нечуй-Левицький, Твори, т. IV, 1956, стор. 133); Одно тільки — у голову мов хто цвяшок закатав: бо­лить моя головонька, од думок кругом ходором ходить... (Панас Мирний, Твори, т. І, 1954, стор. 86—87);

2. трястися.

Стіни в школі ходили ходором, а парти в сусідній хаті у дикому сполоху знімались з місця... (Коцюбин­ський, Твори, т. І, 1955, стор. 316); Вій (Духнович) вва­жав себе врятованим, хоч на горі все ходило ходором, звідти летіло шматками полум'я, міст увесь дриґотів (Гончар, Людина і зброя, 1960, стор. 152); Шофер із завом контори «жартують»... Зав хоче керувати, шо­фер не дає... Машина ходором ходить... А збоку прірва... (Остап Вишня, Твори, т. І, 1956, стор. 182); В Омеляна Івановича ходором ходило черево, коли він згадував, як Лапшевич мало було й його не вписав у «незаможні» (Панч, Твори, т. II, 1956, стор. 379); В хлоп'ячому гур­тожитку з кожним листом викаблучували такого гопака, що будинок ходором ходив (Журахович, Оповідання, 1956, стор. 108).

Повернутись до алфавітного покажчика  "Фразеологічного словника"

Ласкаво просимо в "Світ слова"

Додати коментар


Захисний код
Оновити

http://www.zoofirma.ru/