Голос (глас) волаючого в пустині – просьба, заклик, на який ніхто не відгукується.
Джонатан. Послухай же тепер! Нехай мій голос волаючим не буде у пустині. Кажу тобі, волаю і благаю: скорися, Річарде! (Леся Українка, Твори, т. III, 1952, стор. 106).
Повернутись до алфавітного покажчика "Фразеологічного словника"
Ласкаво просимо в "Світ слова"