http://www.zoofirma.ru/

П'ятами кивати (накивати)

П'ятами кивати (накивати) — див.: Кивати п'ятами.

Не забуть, як панство хиже П'ятами кивало, Озир­нутися на Київ І часу не мало (Шпак, Вибрані поезії, 1952, стор. 82); «Послухай,— каже Клим,— ти справ­ді вже глузуєш! Схотів, щоб я п'ятами накивав?..» — «Тривай! — гуде Дем'ян.— Недобре шеретуєш!» — І хап­нув Клима за рукав... (Глібов, Вибрані твори, 1951, стор. 156); — Доповідайте, як ви там у млині порядку­вали. Мусив, товаришу гвардії майор, — чесно доповідав Хома. — Мусив! Бо власник того млина в Австрію п'ята­ми накивав, а в людей мливо кінчилось... (Гончар, Тво­ри, т. І, 1954, стор. 297); У дев'ятнадцятому році не один пан п'ятами накивав, коли почали наші люди ма­єтки палити... (Муратов, Буковинська повість, 1959), стор. 106).

Повернутись до алфавітного покажчика  "Фразеологічного словника"

Ласкаво просимо в "Світ слова"

Теги: фразеологізм, фразеологізми, фразеологічний словник онлайн, фразеологічний словник

Додати коментар


Захисний код
Оновити

http://www.zoofirma.ru/