http://www.zoofirma.ru/

Соловейку

Соловейку, друже мій.
Маєш голос ти дзвінкий.
Гарний спів луна в долині,
соловей вернувся нині.
Витинає, в'яже трелі,
сумні пісні і веселі.
Непоказна сіра пташка
не павич і не папужка.
Зате голос, як дзвенить.
А павич сидить, мовчить.
То ж не пір'я і не врода,
а душа його, природа,
Спів чарують увесь світ.
Шанували дід і прадід,
Відколи й оце донині
Й ми шануємо пташину.
Й в небо весело зліта
чиста пісня солов'я.

автор - Леся Скорик © "Світ слова"

Додати коментар


Захисний код
Оновити

http://www.zoofirma.ru/