Богові (богу) душу віддати у ролі прис— померти.
Отам мені і розказала Стара черниця новину, що в монастир до їх зайшла Княжна якась із-за Дніпра Позаторік. Одпочивала Та й богу душу віддала (Шевченко, Твори, т. II, 1939, стор. 14); Вже коли богові душу віддавав, то заповідав синові (Інгульський, Коли скресають ріки, 1960, стор. 66).
Повернутись до алфавітного покажчика "Фразеологічного словника"
Ласкаво просимо в "Світ слова"