Іде зима мережана і біла,
Застелює розтоптані шляхи.
Притрушує сніжком усе дбайливо,
Щоб спало усе міцно до весни.
Сніжинки крутять в заметілі,
Спадаючи срібним дощем
І ниви нараз посвітлілі,
Вкриваються білим плащем.
Довкруг все чарівно-святкове,
Довкруг все чекає весни,
У білих блискучих обновах
Зима наколисує сни.
автор - Леся Скорик © "Світ слова"