Гострити зуби – див.: Зуби гострити.
Маленька проти високого і широкого в плечах батька мати сплесне в долоні, а її очі стануть великими, зляканими. «Лишенько! Римар і так уже гострить зуби на тебе, а тут ще й Віктор залив сала за шкуру... Нема його. До школи пішов» (Автомонов, Коли розлучаються двоє, 1959, стор. 17); Дудар. ...Вона (буржуазія) ще не зникла, ще гострить проти нас зуби (Микитенко, Вибрані твори, т. І, 1957, стор. 64); Недарма Данило хоче докладно знати, що діється в Галичі. Дійшло до його вух, що бояри знов гострять супроти нього зуби (Хижняк, Данило Галицький, 1958, стор. 495).
Повернутись до алфавітного покажчика "Фразеологічного словника"
Ласкаво просимо в "Світ слова"