За ніс водити – див.: Водити за ніс.
Антон (до Василя). ... І ті люде, що живуть в достатках, здебільшого мають дивну натуру: вони не можуть ступить і одного ступня без поводиря, а інші то ще й гніваються, чом їх за ніс не водять!.. (Кропивницький, Твори, т. І, 1958, стор. 171); Вона (Марина) знає лише кожного за ніс водити! Зразу прикидається, що любить, а потім на сміх підіймає (Кобринська, Вибрані оповідання, «Рожа», 1954, стор. 165).
Повернутись до алфавітного покажчика "Фразеологічного словника"
Ласкаво просимо в "Світ слова"