http://www.zoofirma.ru/

Чуба гріти (нам'яти, намилити)

Чуба гріти (нам'яти, намилити) – див.: Давати перцю.

– А зараз прошу вас розійтися по своїх справах, бо я бачу одного товариша і мені, мабуть, чуба грітимуть за недостатні темпи осінньої оранки... (Яновський, Твори, т. II, 1954, стор. 194); Врешті кум Семен переміг інших та й улетів досе­редини (канцелярії), хоч йому в глоті трохи чуба на­м'ято та й лице подряпано (Мартович, Твори, 1954, стор. 128); То, – з неприхованою іронією додав він, – хтось інший чуба намне, і вже не хочеться за другою порцією ходити (Журахович, Велика розмова, 1955, стор. 27).

— Підведуть нас пани, — буркнув сердито Абазин. — А козаки намилять нам чуба! (В. Малик. Таємний посол),

Паллант, любесенький хлопчина,

Скріпивсь, стоїть, як твердий дуб,

І жде, яка то зла личина

Йому нам'яти хоче чуб (І. Котляревський. Енеїда).

Повернутись до алфавітного покажчика  "Фразеологічного словника"

Ласкаво просимо в "Світ слова"

Додати коментар


Захисний код
Оновити

http://www.zoofirma.ru/