http://www.zoofirma.ru/

Середньовіччя

Під звуки церковного хоралу
Входить в храм середньовіччя
У латах, із опущеним забралом,
Романтично-войовниче.
Коли орган серця у даль гукає,
Воно заходить кожному у душу
І легіт битв в нім серце відчуває,
І серенад вина п'янкого чашу.
І королі з лицарством у уборах
Проходять низкою в старому шрамі
І доля там на Генеральних зборах
Там правда ще вирішує мечами
Де ще лишився лицарський турнір,
Де нагорода - дами поцілунок,
Де хоробрість встає без мір
Дзвенить металом обладунок
Там Уленшпігель обходив
Усеньку Фландрію усю Богему
Там Жанни Д'Арк вогонь горів,
Що зраду покривав ганебну.
Звуки середньовічного хоралу
В нас наших предків кличуть
У латах, із опущеним забралом,
Виходить з нас середньовіччя.
22.11.1995

 

автор - Леся Скорик © "Світ слова"

Теги: вірші, поезія, філософська лірика, середньовіччя

Додати коментар


Захисний код
Оновити

http://www.zoofirma.ru/