Крізь зуби у ролі обст. – неприязно, з гнівом; не розкриваючи рота, невиразно.
Гнат сьорбнув страви. Юшка була холодна, бараболя тверда. – Задубіла,– промовив він крізь зуби, відсуваючи миску (Коцюбинський, Твори, т. І, 1955, стор. 28); Воно, власне, було замітне вже й в останні дні перед моїм від'їздом, уже тоді у мами був неприємно холодний вираз в його присутності, одвертання очей, відповіді крізь зуби (Леся Українка, Твори, т. V, 1956, стор. 426); Він (Яків), було, казав що-небудь крізь зуби так, що не можна було розібрати (Грицько Григоренко, Вибрані твори, 1959, стор. 134); – Ось новий зоотехнік приїхав, він і нагодує, і напоїть ваших корів, аби витримали, – кинув (Корж) крізь зуби (Добровольський, Тече річка невеличка, 1961, стор. 35).
Повернутись до алфавітного покажчика "Фразеологічного словника"
Ласкаво просимо в "Світ слова"