Метати іскри — див.: Громи метати.
— Чуєш, Андрію?.. — хотіла (Фрося) спитати вдруге, але тут же затялась... її злякали його очі. В цю мить вони були не шоколадні, як звичайно, а якісь каламутні, чорні і, здається, метали іскри (Гуреїв, Наша молодість, 1949, стор. 140 — 141).
Повернутись до алфавітного покажчика "Фразеологічного словника"
Ласкаво просимо в "Світ слова"