Поли(-у) вріж та втікай у ролі прис. — за всяких умов поривати стосунки з ким-небудь недобрим, лихим; уникати неприємних ситуацій.
Від злого — поли вріж та втікай! (Боровиковський, Приказки, стор. 136); Осадчий. Забули вже — «Осіння казка». Дудар. Еге, добра мені казка. Це така казка, що полу вріж та тікай... (Смілянський, Червона троянда, 1955, стор. 68).
Повернутись до алфавітного покажчика "Фразеологічного словника"
Ласкаво просимо в "Світ слова"