http://www.zoofirma.ru/

Коханням не суди мене, коханий.

Коханням не суди мене, коханий.
Я лиш мовчу в твоїй тіні.
Я лиш заховую в душі всі рани,
Що ще судилося мені.
Мала і тиха, і бліда, як місяць.
Ховаюсь я у складочці чола.
Коли змогла тебе зустріти,
Як покохати не змогла.
Не вимагаю я тепла і ласки,
Коли холодить погляд твій.
Лише я прошу тебе, будь ласка,
Мене ти лише зрозумій.
Не треба лицарства,
Якщо не здатен.
Нащо тобі я? Знаю я:
Лиш серед тисячі шукати.
Тихцем шукать твоє ім'я.
Коханням не суди мене, коханий.
Не загаси малу свічу!
Бо вже коли й воно зав'яне,
Я душу Богу доручу...

1995

автор - Леся Скорик © "Світ слова"

Додати коментар


Захисний код
Оновити

http://www.zoofirma.ru/