Диму без вогню не буває (немає) – про негативний, небажаний наслідок, якому завжди передує якась причина.
– Платять вони (львівські видавництва) за оповідання не більше, ніж добрий курець мусить викурити, поки його напише, – (сказав Черемшина). – Ви, здається, не курите, так що гонорару вам не треба... – (додав О. Маковей). Але диму без "вогню не буває... і творів теж ні, – (відповів Черемшина) (Рудницький, Письменники зблизька, 1958, стор. 169); Два сини у них зростали. Говорили, повідали Добрі люди, що один Буцім-то не царський син. Кожен давню правду знає: Диму без вогню немає, А як щось та десь горить – Будуть люди говорить (Первомайський, Казка про Івана Голика, 1958, стор. 3–4).
Повернутись до алфавітного покажчика "Фразеологічного словника"
Ласкаво просимо в "Світ слова"