Пошитися в дурні в ролі прис. — дати себе ошукати, обдурити.
Кукса (до Дранка) (Тихо). Пошилися в дурні обоє, треба вже мовчать (Кропивницький, Твори, т. І, 1958, стор. 221); Єгор глянув на Мічуріна і... хотів був замовкнути, щоб не пошитись у дурні й не стати посміховищем, та притаманна впертість взяла гору (Довженко, Твори, т. І, 1958, стор. 460); —Вірно, Максимко! — ляснув його Тимко по плечу.—Оце по-нашому! І зовсім ти не дурень, а ми самі пошилися у дурні! Правда, хлопці? (Тулуб, Людолови, т. II, 1957, стор. 186).
Повернутись до алфавітного покажчика "Фразеологічного словника"
Ласкаво просимо в "Світ слова"