Cерця не мати на кого, в ролі прис. — не ображатися, не гніватися на кого-небудь.
Хоч бувало й обзивав мене пан Казимир «дурним і бидлом», а я на нього серця не мав. Був йому вельми вдячний за те, що він мене надіями звеселяв (Муратов, Буковинська повість, 1959, стор. 50).
Повернутись до алфавітного покажчика "Фразеологічного словника"
Ласкаво просимо в "Світ слова"