http://www.zoofirma.ru/

Заховала хустину старенькая мати

Заховала хустинку

старенькая мати,
Сіла знов на осонні,

сіла знову чекати.
Так, а може, вернуться...
Там, казали, знайшовся.
По одному зійдуться
Всі орли, її хлопці.

Було троє у неї,

чоловік був четвертий
Не на всіх похоронки,

та нікого нема.
Залишилися у неї

пожовтілі конверти
І зненависть велика

до слова "війна".
Вже вона недочує,

вже вона не добачить
Вже і руки тремтять,

і блищить сивина
Але ходить, все ходить

за село виглядати.
Може, хто повернеться,

щоб була не одна.
І старенькая мати

заховала хустину.
Тихий легіт пливе,

не чути кулі виття.
Я своїм передам

внуку і сину
Цю зненависть до воєн

і любов до життя.

22 лютого 1995 р.

 

автор - Леся Скорик © "Світ слова"

Теги: вірші, громадянська лірика, поезія, визволителі, велика вітчизняна війна, друга світова війна

Додати коментар


Захисний код
Оновити

http://www.zoofirma.ru/