З лиця землі змести (зітерти) кого, у ролі прис. – знищити кого-, що-небудь.
Ви тільки погляньте: як вони (люди) між собою живуть? Чи так, як люди, як брати, як бог приказав жити?.. Еге ж! Вони б мали й один одного в ложці води втопити, з лиця землі змести! (Панас Мирний, Хіба ревуть воли, як ясла повні?, 1949, стор. 274); Я (Макодзьоба) – український народ, генерал фон Лер. Твій Гітлер мріє знищити мене, зітерти з лиця землі, щоб мою країну посіла фашистська наволоч, чума XX століття. Ніколи цього не буде! (Яновський, Твори, т. І, 1954, стор. 67).
Повернутись до алфавітного покажчика "Фразеологічного словника"
Ласкаво просимо в "Світ слова"