З світа (-у) звести (зігнати) кого, в ролі прис. – заподіяти смерть комусь, умертвити, спричинитися до чиєї-небудь смерті.
- Ні, – кричить Лушня: – ніколи не буде в тебе, Чіпко, такої матері, як Явдоха була! Ото – рідна мати; а це (Мотря) в тебе собака, а не мати! Гляди лиш, чи не вона, бува, й Явдоху з світа звела?.. (Панас Мирний, Хіба ревуть воли, як ясла повні?, 1949, стор. 405 – 406); (Данило) – Розкажи, як помер князь Мстислав? (Богуслав) – ...його з світу зігнали Судислав та Володислав (Хижняк, Данило Галицький, 1958, стор. 419).
Повернутись до алфавітного покажчика "Фразеологічного словника"
Ласкаво просимо в "Світ слова"