Колом(кілком) ставати, стати у горлі (горлянці) кому, в ролі прис.–
1. дуже заважати.
– Брешете, ляхи! Ваша воля нам колом стоїть у горлі. Помремо при своїй, козацькій волі! (Качура, Вибрані твори, т. II, 1958, стор. 511);
2. лайка, проклін.
Xимка. І язик у неї (у Хвеньки) повертається отаке казати, не задубів він у неї, колом не став у горлянці, рота їй набік не повернуло? (Панас Мирний, Твори, т. V, 1955, стор. 240).
Повернутись до алфавітного покажчика "Фразеологічного словника"
Ласкаво просимо в "Світ слова"