На смерть стояти у ролі прис.— ні кроку назад; ціною власного життя відстоювати що-небудь.
В дворі «Арсеналу» величезна купа димучих снарядних гільз. На смерть стоять пролетарі за свободу (Довженко, Твори, т. І, 1958, стор. 59); Між цих руїн в серцях мав визріть гнів, Що допоможе їм (бійцям) на смерть стояти До тих щасливих переламних днів, Коли на захід, на Берлін солдати Шляхи в снігах лютневих прокладуть... (Первомайський, Твори, т. II, 1958, стор. 214).
Повернутись до алфавітного покажчика "Фразеологічного словника"
Ласкаво просимо в "Світ слова"