http://www.zoofirma.ru/

Розпускати язика

Розпускати язика — див.: Розв'язати губу.

Пан становий, сердито глянувши на стражника, про­мовчав і, ковтнувши слину, суворо до його промовив: — Тебе на сторожі поставлено! — Так тошно! — випалив той.— Ну, то й знай своє діло: сторожи, а не розпускай язика! (Панас Мирний, Твори, т. IV, 1955, стор. 375); — Не дуже-то, Якове Семеновичу, розпускайте свого язика,— обізвалася Варка. — Декому дуже неприємно слухати ваші речі (Яновська, Твори, т. І, 1959, стор. 258);

Вартові встали і пішли мостом нести службу. Приземкуватий Гаврило, у товстому ватяному піджаку, шкандибав, як зазимований ведмедик, люто давив короткою ногою дошки. — Отак тепер язика розпускати.— Врем'я воєнне (Г.Тютюнник. Вир).

Повернутись до алфавітного покажчика  "Фразеологічного словника"

Ласкаво просимо в "Світ слова"

Теги: фразеологізм, фразеологізми, фразеологічний словник онлайн, фразеологічний словник

Додати коментар


Захисний код
Оновити

http://www.zoofirma.ru/