Бити чолом, заст.
- кому, перед ким і без додатка. Шанобливо вклонятися, вітаючи кого-небудь.
Встала мати Кончакова, Що сиділа за столом, І таке сказала слово: «Синку, б'ю тобі чолом! Мудро радив ти, туди лиш (на Київ) Веди військо напролом! (Франко, Твори, т. XIII, 1954, стор. 367); Вітаю Вас, Остапе, милий. В миру наречений Павлом! Я тисну руку Вам щосили І перед вами б'ю чолом (Рильський), оддавати чолом. Старий батько Сидить коло хати Та вчить онука маленького Чолом оддавати (Шевч.).
- кому, перед ким. Просити кого-небудь про щось.
Іванко блискавично впав у ноги Твердохлібові. Твердохліб знітився. – Ти що, Іванку? – Чолом б'ю. Роксану прошу віддати за мене (Хижняк); Шпигай, Катрусю, але дозволь бити чолом лікареві Семенові Яковичу, щоб увільнив мене від цієї іглотерапії (Цюпа); — Тепер йому [Федорові] треба бити чолом боярину Мирославу, коби відпустив його на волю-вольную. (Р. Іванченко. Золоті стремена).
Синоніми: кланятися в ноги; падати на коліна.
- кому. Виражати шану кому-небудь.
Ватутіна могила. Тут прах його столиця схоронила.. Проходять люди, б'ють йому чолом (Гонч.); – Попросимо до гурту й маму,– і козак підійшов до Явдохи й доземно вклонився їй, б'ючи чолом (Ільч.); — Я знаю вас, нащадки запорожців, Я вірю вам і низько б'ю чолом. Дивлюсь на вас і вірою займаюсь, І б'ю поламаним крилом. (О. Олесь. Я знаю вас, нащадки запорожців...).
- За давньоруським звичаєм, той, хто про щось просив чи когось вітав, низько нахилявся, нахиляючи й голову; чоло — лоб.
Закріпи знання з тренувальними тестами!
Запускаємо Youtube канал "Світу слова" - приєднуйся!
Ласкаво просимо в "Світ слова"