Вірою і правдою в ролі обст. – щиро, віддано, чесно.
– А тепер іди додому, бо наш пан рано прокидається, ще подумає, що до мене полюбовниці ходять,– сміючись, нахиляється (Никанор) до сестри, а та не знає, чи цілувати, чи лаяти свого брата, який вірою і правдою догоджає панам і гне кирпу перед селянським родом (Стельмах, Твори, т. І, 1962, стор. 10).
Повернутись до алфавітного покажчика "Фразеологічного словника"
Ласкаво просимо в "Світ слова"