Голову намилити – див.: Намилити голову.
– Нащо б боятись? – подумає дівчина. – Та така божа воля! – додасть, зітхнувши, і піде до хати сама, або й покличуть її, а там ще й голову намилять: чого сидиш, посидільнице? (Свидницький, Люборацькі, 1955, стор. 175).
Повернутись до алфавітного покажчика "Фразеологічного словника"
Ласкаво просимо в "Світ слова"