Стояти над душею чиєю, в ролі прис. — настирливо добиватися чогось; невідступно переслідувати когось.
Тут же вона (Горпина) наконець зітхнула — одійшла; ніхто над її душею не стояв (Грицько Григоренко, Вибрані твори, 1959, стор. 123)
Повернутись до алфавітного покажчика "Фразеологічного словника"
Ласкаво просимо в "Світ слова"