http://www.zoofirma.ru/

Політ серця

Вже вечір прийшов, і нічка настала

І тихо туман піднімався над ставом.

І сни вже злітали з квіток

Вже місяць нечутно піднявся у небо,

Щоб поколисати діток.

І зорі, мов просо, мов таляри в небі

Ні світилися через пітьму

А серце щеміло, вперед все летіло.

І впало на руки йому.

Прийми ти до себе цього мандрівника.

Любов'ю своєю зігрій.

Не кинь на дорогу, немов грудки цвілі.

Життя ти мого не розбий.

А зорі світились, лились і котились

Нечутним музичним струмком.

А небо дивилось, як двоє зустрілись.

В пустелі між дійсністю й сном.


Травень 1994 р

автор - Леся Скорик © "Світ слова"

Теги: вірші, кохання, любов, поезія, інтимна лірика

Додати коментар


Захисний код
Оновити

http://www.zoofirma.ru/