Зірвати досаду з кого – див.: Зігнати оскому.
Вітер віяв, не впихав. Навпаки – обурено пролетів по всьому саду, з солов'я зірвав досаду (Тичина, Вибрані твори т. II, 1957, стор 26).
Повернутись до алфавітного покажчика "Фразеологічного словника"
Ласкаво просимо в "Світ слова"