Матері його ковінька в ролі вставн. сл., виг.; розм. — виражає почуття подиву, захоплення, обурення, незадоволення.
— Мало, справді мало, — зітхнув на повні груди дідуган. — Ех, матері його ковінька, розмінять би вже й цілу сотню, а там не гріх і пошабашити (Волошин, Дні художника, 1958, стор. 65); — А що, — говорю я Андрію, — і тобі, мабуть, не спиться? — Та не спиться, матері його ковінька, — сказав він (Ільченко, Серце жде, 1939, стор. 328); Докладай по вищестоящих начальствах, що кабеля перетягли... Бачиш? А де ж ти взяв бінокля? От ловко, матері його ковінька... (Первомайський, Атака на Ворсклі, 1946, стор. 96).
Повернутись до алфавітного покажчика "Фразеологічного словника"
Ласкаво просимо в "Світ слова"