Нічого собі у ролі обст. — про що-небудь посереднє; не те щоб погане і не зовсім хороше.
Написала я недавно одну невелику драматичну поему і хотіла б присвятити її Вам, але то в тім разі, якщо вона Вам справді до душі припаде, а не так тільки, «нічого собі» здасться (Леся Українка, Твори, т. V, 1956, стор. 515); Годують на пароплаві нічого собі (Коцюбинський, Твори, т. III, 1956, стор. 348); Брати, тупцюючи біля воріт, переглянулися між собою. Обертаючи голову до них, Левко нарешті промовив: — А правда, Христина Гордієнчишина таки славна? — Ги-ги-ги, — у відповідь зареготали брати і знову переглянулися між собою. — То як ви думаєте? — питає їх Левко. —Чого ж, нічого собі, хоч і мала... (Стельмах, Твори, т. І, 1958, стор. 68).
Повернутись до алфавітного покажчика "Фразеологічного словника"
Ласкаво просимо в "Світ слова"