Пахне смаленим у ролі прис. — передбачається небезпека.
З властивим йому нюхом Коліна відчув, де саме пахне смаленим (Рибак, Час сподівань і звершень, 1960, стор. 333); Але той, мабуть, розумів, що в повітрі пахне смаленим, стоїть, не рухаючись, тяжко сапає (Григорій Тютюнник. Вир); Я — жаба, я? — наїжився пихатий німець. — Гей, хто там! — гукнув, метнувшись до дверей. Запахло смаленим (В.Шевчук. Григорій Сковорода); Я знаю його — не зуміє він захистити нас. Як тільки запахне смаленим — накиває він п'ятами з Києва і залишить нас напризволяще, як і князь Михайло Всеволодович (В.Малик. Горить свіча).
Повернутись до алфавітного покажчика "Фразеологічного словника"
Ласкаво просимо в "Світ слова"