Вода (крапля) й камінь довбає (пробиває, точить) – робота з методичною послідовністю дає бажані наслідки.
Як почала то слізьми, то ласкою впадати коло його (Тимоша), то й умовила взяти Химу. Кажуть, вода й камінь довбає; так і се: турчать та турчать щодня, щогодини: оженись та оженись, пожалуй стару неньку, що тебе викохала, що своє здоров'я стратила, тебе доглядаючи. Козак згодився, посватав Химу та й одружився з нею (Марко Вовчок, Твори, т. І, 1955, стор. 54); – Коли вода камінь пробиває, а то щоб живе слово не дійшло до душі,– одказав Петро (Панас Мирний, Твори, т. І, 1954, стор. 352).
Повернутись до алфавітного покажчика "Фразеологічного словника"
Ласкаво просимо в "Світ слова"
Коментарі
Стрічка RSS коментарів цього запису