Жалю завдавати кому, в ролі прис. – розчулювати когось; викликати смуток, печаль.
Бір жалібно гув на тихому вітрі, неначе бджоли в здоровій пасіці, і тільки їм (Балашисі, Кайдашисі і Лаврінові) жалю завдавав (Нечуй-Левицький, Твори, т. II, 1956, стор. 343); Шумить діброва на горі, та тільки жалю мені завдає (Нечуй-Левицький, Твори, т. II, 1956, стор. 325).
Повернутись до алфавітного покажчика "Фразеологічного словника"
Ласкаво просимо в "Світ слова"