Злити кулю у ролі прис, обст. – хвастаючись, говорити неправду, розповісти про що-небудь неправдоподібне.
Тут вмиг байдак заворушився і сам, одчаливши, поплив, А Турн скрізь бігав і храбрився І тішивсь, що врага настиг. Таку Юнона зливши кулю, Перевернувшися в зозулю, Махнула в вирій навпростець. Турн глядь – аж він уже средь моря, Трохи не луснув з серця – з горя... (Котляревський, Повне зібрання творів, т. І, 1952, стор. 264).
Повернутись до алфавітного покажчика "Фразеологічного словника"
Ласкаво просимо в "Світ слова"