До біса (до ката) у ролі виг. – 1. лайка, проклін.
Ще точилась на точилі. ...Свого майстра цюк в коліно! «Тю до біса! – крикнув з болю Майстер і шпурнув сокиру. – Війся ти собі по миру І гризись сама з собою!» (Франко, Твори, т. XIII, 1954, стор. 238);
2. в ролі обст. – дуже багато.
Щоб слава загула про них По всіх усюдах, щоб вдивило Не то людей – котів, дурних Мишей до біса назбігалось (Глібов, Вибрані твори, 1957, стор. 63); А я за нею (Одаркою), та якось трохи зачепивсь на порозі, – бо до ката було там в неї усячини понаставлено (Марко Вовчок, Твори, т. VI, 1956, стор. 265).
Повернутись до алфавітного покажчика "Фразеологічного словника"
Ласкаво просимо в "Світ слова"