Набивати, набити ціну кому, в ролі прис.— підносити себе, звеличуватися; звеличувати, підносити кого-, що-небудь.
Певно, сам же цей грабусь і пускає тую чутку, щоб лякати нею нестійких підстарост та набивати собі ціну... (Іван Ле, Наливайко, 1957, стор. 39); Він (Довговух) малював страшні жахи, розповідаючи, як мордують Тетяну в гестапо, і ще більше набивав собі ціну, видаючи себе мало чи не рятівником радянських людей (Хижняк, Тамара, 1959, стор. 153).
Повернутись до алфавітного покажчика "Фразеологічного словника"
Ласкаво просимо в "Світ слова"