http://www.zoofirma.ru/

Пустити за вітром

Пустити за вітром що, в ролі прис. — спалити, стратити, знищити; розвіяти; недоглянути; позбутися чого-небудь.

— Спалити б треба було батька...— сказав Микула. Бразд подивився навкруг, погладив свою бороду.— Це ж лісу скільки треба... Навозити й пустити за вітром? І вже давно нікого не спалюють, всіх просто в землю (Скляренко, Святослав, 1959, стор. 21); Отже, Баба рядна тка­ла, Дід крутився теж немало: То в гаю збирає бджоли, То піде огляне поле, То до річки, То до лугу, Щоб пус­тить за вітром тугу (Іванович, Перебендя посміхається, 1960, стор. 155); (Макар) — ... Боюся, як би знову не зі­рвався мій баян. Сам ніяк не стягнуся, а старий свої умо­ви ставить. Хвалився якось: «Ось привезуть курчат, збережеш усіх, поки не виростуть, баян тобі восени за­безпечений. А пустиш за вітром, начувайся...» (Добровольський, Тече річка невеличка, 1961, стор. 218).

Повернутись до алфавітного покажчика  "Фразеологічного словника"

Ласкаво просимо в "Світ слова"

Теги: фразеологізм, фразеологізми, фразеологічний словник онлайн, фразеологічний словник

Додати коментар


Захисний код
Оновити

http://www.zoofirma.ru/