Через пень-колоду в ролі обст.– недоладно, неуміючи.
– Як я вчився? Так, через пень-колоду. Де вже про медаль думати (Донченко, Твори, т. V, 1957, стор. 504); – Чоловік тоді правильний, коли своє місце знаходить на землі. Дивись, інший і не дурний, і учений, а все в нього через пень-колоду виходить, бо свого не найшов (Стельмах, Велика рідня, 1951, стор. 524).
Повернутись до алфавітного покажчика "Фразеологічного словника"
Ласкаво просимо в "Світ слова"