При лихій годині в ролі обст. — у біді, у горі; в недобрий час.
Думи мої, думи мої, Ви мої єдині, Не кидайте хоч ви мене При лихій годині (Шевченко, Твори, т. II, 1953, стор. 7); Вона (Олександра) плакала та примовляла крізь сльози: де та смерть її заподілася, що не прийде до неї при лихій годині! (Коцюбинський, Твори, т. І, 1955, стор. 39); Та порадь же ти, батьку, нас, Як без тебе в світі жити Україні При лихій годині? (Леся Українка, Твори, т. І, 1951, стор. 9).
Повернутись до алфавітного покажчика "Фразеологічного словника"
Ласкаво просимо в "Світ слова"