Як в'юн у ролі означ. – верткий; безперервно рухливий.
В'ЮН: як (мов, ніби і т. ін.) в'юн [посолений (в ополонці, на сковороді)].
1. з сл. вертітися, крутитися. Дуже швидко, прудко.
Вінцусиха, як в'юн, так і крутиться біля Марії, щоб вивідати, де ми лісу на хату взяли (Мур.); Архітектурний юнак вертівся мов посолений в'юн (Загреб.); Хлопчик крутився, як в'юн на сковороді, вигадуючи, що збрехати (Мокр.).
2. з сл. верткий. Дуже, надзвичайно.
Донька – висока, голубоока, струнка та проворна, як в'юн, дівчина років п'ятнадцяти – жваво налагодила що слід до чаю (Яновська, Твори, т. І, 1959, стор. 215); - Але й це правда, що Прокіп у колгоспі — господар, і коні в нас гладкі та верткі всі, як в'юни (Козл.); — A він виковзне, мов в’юн, i під носом властей позволяв coбi такі авантюри, що Панове мандатори волосся на coбi рвуть. (Г. Хоткевич. Камінна душа).
Повернутись до алфавітного покажчика "Фразеологічного словника"
Ласкаво просимо в "Світ слова"