Душу погубити за кого, у ролі прис. – загинути, убити, умертвити.
Я так люблю Мою Україну убогу, Що проклену святого бога, За неї душу погублю (Шевченко, Твори, т. II 1939, стор. 25).
Повернутись до алфавітного покажчика "Фразеологічного словника"
Ласкаво просимо в "Світ слова"