Коника викинути у ролі прис.– здивувати когось чим-небудь вкрай несподіваним.
Буйко. Давай, Васю, давай. Чубатий (показує гранату). Я їм скоро такого коника викину, що – ух! Земля трісне! (Яків Баш, П'єси, 1958, стор. 32); Андрій. ...І яких тільки коників він (Арсен) не викидував! У культурному центрі живемо, а він – драматичні гуртки організовує... (Мороз, П'єси, 1959, стор. 256).
Повернутись до алфавітного покажчика "Фразеологічного словника"
Ласкаво просимо в "Світ слова"